Вхід Господній в Єрусалим. Вербна неділя у Чишківській парафії УПЦ КП. 

Сьогодні, 9 квітня – весь православний світ відзначає Вхід Господній в Єрусалим, або Вербну неділю, одне з дванадцяти головних Церковних свят. 
Згідно з Євангеліями, цього дня Ісус увійшов у Єрусалим для святкування єврейської Пасхи. Він прийшов не як цар, а як смиренна проста людина – на віслюку. Люди, знаючи про те, що недавно Ісус воскресив померлого Лазаря, урочисто і радісно вітали Христа. Вони стелили на землю одяг та пальмові гілки.
 Цим візитом до Єрусалиму, Син Божий показав своє ставлення до усіх людей – безмежну любов, і що з цієї любові, Він готовий страждати і померти, щоб дарувати нам прощення гріхів та вічне життя.
В Україні під час цього свята у храмах відбуваються святкові Богослужіння, віруючі освячують вербові гілки. Урочисто відзначала цей празник і Чишківська парафія Успiння Пресвятої Богородицi УПЦ КП. 
У недільній проповіді настоятель храму отець Романи Мануляк пригадав вірянам значення цього свята у житті кожного християнина. «Сьогодні ми подібні до давніх єрусалимських людей, які теж радо вітали Христа. Але не забуваймо, що зробили ті люди, які тоді так радісно кричали «Осанна!». Тижня не пройшло, як Христа засудили, а потім розіп’яли. Ті, хто вірили в Нього, славили Його ім’я, відвернулися, зрадили, розіп’яли. Сьогоднішня неділя мала б кожного настановити, щоб ми не стали зрадниками Сина Божого, а тими, хто вітав і вірив в Нього до кінця. Тож, не зраджуйте Ісуса, приходьте до Нього через покаяння. Божественна благодать є завжди відкритою для нас, але ми не завжди приймаємо її до свого життя та серця. Сьогодні храм переповнений людьми, які вітають Спасителя, але чи буває так щоразу, коли Ісус Христос входить в наш храм через таїнство Євхаристії? Чи ми завжди, щонеділі так радо вітаємо Сина Божого, чи справді віримо, що Ісус перебуває в церкві? На жаль, у більшості випадків ми приходимо у храм лише тоді, коли потрібно щось освятити…І саме цим ми уподібнюємось до розпинателів Христа, котрі спершу нібито вірили у Нього і радо зустрічали, але насправді відвернулись…Щоразу, коли ми не йдемо до храму, ми починаємо відшукувати у своєму серці виправдання перед Христом.. Але, не забувайте, що говорить Господь: «Пам’ятай день святий святкувати!». Ось так ми грішимо, порушуючи третю заповідь Божу, бо не цвях мучителя-ката, а гріх розпинав Ісуса Христа. Тому, брати і сестри, не вбиваймо ще більше цвяхів у тіло Спасителя своєю байдужістю, своєю лінню прийти до храму. Збагачуйте своє життя духовно, але знайте, що без Господа це зробити неможливо.»

IMG_5459IMG_5459
Також на Богослужінні були присутніми не лише віряни, а й спеціально запрошені гості – учасники АТО разом з місцевою активісткою Оксаною Допілкою. Від імені усіх військових вони подякували не байдужим людям, які підтримали українських солдатів. Адже неможливо самотужки подолати ворога, бо тільки в єдності є наша сила. Один із учасників Військової служби правопорядку пригадав усім присутнім давню притчу «Про батька і сина». В ній йшлось про те, що одну гілку, як і людину, легко зламати, підкорити чужій волі, але коли вони усі разом в одному пучку, їх здолати набагато важче. Тому, сьогодні усі українці повинні триматись разом як ці принесені у храм букети із вербових гілок. 
Громада села, а також парафія Успiння Пресвятої Богородицi передали військовим випічку, передсвяткові солодощі та смачні домашні вареники, які нагадуватимуть кожному солдату, що сидить в холодному окопі, рідний дім і мирні обіди в родинному колі. 
За неодноразову допомогу, віру, молитовну і матеріальну підтримку військові вручили подяку громаді села, а також родині Володимира Волчанського (за небайдужість, активну громадянську позицію та вагомий внесок у справу зміцнення української Держави, опіку військовослужбовців та учасників АТО). 
Наприкінці Богослужіння настоятель храму Роман Мануляк поблагословив усіх присутніх, а також воїнів на перемогу та здолання ворога. І в ці останні дні Великого посту отець закликав усіх до покаяння: «Сьогодні, коли весь світ вийшов вітати Небесного Царя, спішімо також і ми привітати Його не тільки зеленими вербовими галузками, а й покладімо Йому до ніг наші плоди покаяння, молитви, посту та діл милосердя».

Оля Бас

17799186_1779168579078666_2563789303488739158_n 17861431_1779169345745256_1295339342736691556_n 17861824_1779168372412020_5101450230060713491_n 17862283_1779169942411863_9124594555060264280_n 17884375_1779168649078659_5044469890171244202_n

АНОНСИ ПОДОРОЖЕЙ

Квітень 2017 р. Б.

Без названия
29 квітня (субота)МАНЯВСЬКИЙ СКИТ – УКРАЇНСЬКИЙ АФОН

Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічомуий монастир (Івано-Франківська єпархія)

детальніше >>>

Травень 2017 р. Б.

pochaiv01
1 травня (понеділок) СВЯТИНІ ПОЧАЇВСЬКОЇ ЛАВРИ

1. Почаївська лавра 2. Свято- Духівський скит 3. Монастирський цвинтар 4. Джерело св. Анна

детальніше >>>

Червень 2017 р. Б.

0_872d0_caf063f0_XL
Румунія, Сербія та Чорногорія

Паломництво з відпочинком на Адріатичному морі

детальніше >>>
img-081237138371
Бригінці-Ніжин-Батурин-Чернігів

Запрошуємо на незабутнє паломництво духовними перлинами Чернігівщини

детальніше >>>

Липень 2017 р. Б.

168_zolota_pidkova_galichini_preview
Золота Підкова Львівщини

Львів — Золочів — Підгірці — Олеськ — Львів ЗАМКИ НАВКОЛО ЛЬВОВА

детальніше >>>

Грудень 2017 р. Б.

12645244_573455799476540_8757638286544723431_n
ПАЛОМНИЦТВО ДО ГУРБИНСЬКОГО ВОСКРЕСЕНСЬКОГО ХРАМУ

1. Гурбинський Свято-Воскресенський чоловічий монастир на Повстанських Могилах, Джеоело святої Варвари. 2. Дерманський Свято-Троїцький жіночий монастир, Джерело святого Миколая, 3. Свято-Миколаївський чоловічий монастир м. Дубно 4. Чоловічий монастир с. Панталія.

детальніше >>>